Logo

Роботою радянських геологів скористалася Індія, діставши доступ до афганських надр
05.12.2011 08:53
PDF Друк E-mail

Роботою радянських геологів скористалася Індія, діставши доступ до афганських надрУ 2014 році Афганістан повинен покинути контингент НАТО. Боротьба регіональних гігантів за розробку природних ресурсів Афганістану загострюється в міру наближення цієї дати, розповідає "Комерсант".

Іноземним компаніям є за що боротися. Експерти Пентагону оцінили вартість афганських природних багатств в 1 трлн доларів, кабульські власті наполягають, що йдеться як мінімум про 3 трлн. Найбільшу цінність представляють родовища залізняку, міді, золота, кобальту, літію, хромових руд, коштовних і напівкоштовних каменів. Майже всі ці ресурси були відкриті свого часу радянськими геологами. Починаючи з 1960-х років, коли при владі перебував король Захір-шах, вони обстежували афганські надра.
Сьогодні розробка афганських родовищ відбувається практично без участі Росії. Праця радянських геологів виявилася марною. Американці систематизували дані, зібрані радянськими фахівцями, виділивши 20 найбільш перспективних районів.

Індійський консорціум AFISCO, очолюваний держкорпорацією State Authority of India Ltd., розроблятиме три з чотирьох ділянок родовища Хаджігак, поклади залізняку якого оцінюються в 1,8 млрд тонн. Індійці планують вкласти в проект до 6 млрд доларів і побудувати сталеплавильний завод, який випускатиме 7 млн. тонн сталі в рік.

Крім того, існують плани будівництва 900-кілометрової залізничної лінії, по якій руда і сталь переправлятимуться до Індії.

Москва намагалася поборотися за афганські корисні копалини. Наприклад, у 2007 році держкомпанія "Тяжпромекспорт", а також "Союзметаллресурс", що входить до групи Олега Деріпаскі брали участь в тендері на експлуатацію родовища міді Айнак. У результаті родовище пішло до китайців.

Американські ЗМІ писали, що не обійшлося без крупного "відкату" афганським властям. На відміну від Москви, у Пекіна і Делі є свої лобістські групи в парламенті та уряді Афганістану.

В результаті з крупних російських компаній в Афганістані зараз діє "Роснєфть", а також "Лукойл", який займається постачаннями паливно-мастильних матеріалів".

Росіяни намагаються зайняти іншу нішу - зайнятися відновленням інфраструктури, побудованої в Афганістані ще радянськими фахівцями (наприклад, тунель "Саланг" і завод азотних добрив в Мазарі-Шаріфі). Але більшість проектів росіяни вимушені проводити через Агентство США по міжнародному розвитку (USAID).

Середньорічний дефіцит бюджету в 7,2 мільярдів доларів означає, що Афганістан ще довго вимагатиме іноземного фінансування. Жозефіна Бассінет, що очолює відділення Всесвітнього банку в кабулі, заявила, що міжнародне співтовариство постарається уникнути різкого зниження допомоги Афганістану, повідомила раніше газета The Guardian.

По суті, йдеться про зміну зовнішньополітичних пріоритетів Афганістану, незадоволеного заступництвом США і шукаючого собі нового стратегічного партнера на період після виходу з країни американських військ, вважають "Вісті". За офіційними даними, за минулий фінансовий рік Індія надала допомогу Афганістану у розмірі 70 млн. доларів. Всього ж за останні десятиліття об'єм допомоги склав 1,5 млрд.

Делі ж, зі свого боку, розглядає Афганістан як транзитний коридор, що дозволяє в обхід Пакистану поставляти до Індії нафту і газ з Ірану, які для індійської економіки, що бурхливо розвивається, нагально необхідні.

Проте і зростання індійського впливу в Афганістані стикається з протидією. Посольство Індії в Кабулі двічі піддавалося крупним терористичним атакам у 2008 і 2009 роках. Теракт 2008 року поніс життя 58 чоловік.

Крім того, теракти проти індійських громадян підсилили панічні настрої серед бізнесменів, що працюють в Афганістані. Ряд індійських компаній скоротили діяльність в країні, а деякі представники бізнесу і зовсім схиляються до думки, що настає час йти з афганських ринків.